Please use this identifier to cite or link to this item: https://library.megu.edu.ua:9443/jspui/handle/123456789/2746
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorЖелтобрюх, І. Л.-
dc.contributor.authorZheltobruh, I. L.-
dc.date.accessioned2022-11-11T09:51:02Z-
dc.date.available2022-11-11T09:51:02Z-
dc.date.issued2019-
dc.identifier.citationЖелтобрюх І. Л. Адміністративний процес у сучасній доктрині адміністративного права як сфера об’єктивізації ї статусу сторін судочинства / І. Л. Желтобрюх // Правова позиція. - 2019. - № 3(24). - С. 24-30en_US
dc.identifier.issn2521-6473-
dc.identifier.urihttps://doi.org/10.32836/2521-6473-2019-3-24-30-
dc.identifier.urihttps://library.megu.edu.ua:9443/jspui/handle/123456789/2746-
dc.description.abstractУ роботі розкрито загальні тенденції розвитку наукової думки про адміністративний процес, починаючи з 1991 року. Були виділені та охарактеризовані етапи розвитку наукової думки про адміністративний процес. Зазначається, що вивчення і знання історії розвитку наукової думки стосовно змісту та сторін адміністративного процесу дозволяє, по-перше, збагатити багаж знань дослідника про право та правові явища, по-друге, дотримуватись етичних правил у науці, згідно з якими чужі думки та висновки не можна видавати за свої особисті, навіть у тих випадках, коли дослідник, нехтуючи досягненнями минулих поколінь вчених, дійшов висновків самостійно (невігластво в науці), по-третє, попередити дослідника про те, що хтось із вчених цим хибним шляхом вже пройшов, а тому не слід повторювати його помилок. Робиться висновок, що розвиток наукової думки щодо адміністративного процесу за часів незалежності України можна поділити на два етапи: 1) до впровадження в Україні адміністративної юстиції (з 1991 по 2004 роки); 2) після впровадження адміністративної юстиції (з 2005 року по сьогодні). Перший етап характеризується тим, що велика кількість науковців продовжувала досліджувати адміністративний процес за допомогою наукових підходів та інструментарію, що сформувалися ще за часів Радянського Союзу. Разом з тим лише в поодиноких працях у вигляді прогнозів фрагментарно висвітлювалися питання адміністративно-процесуального статусу сторін. Другий етап характеризується тим, що, по-перше, за окремими науковими напрямами почали досліджуватися проблеми управлінського (неконфліктного, неюрисдикційного), деліктного та судового адміністративного процесів, по-друге, відбувся поступовий розподіл адміністративних матеріальних, процедурних та процесуальних норм, що дало можливість адміністративний процес пов’язувати винятково із правосуддям, яке здійснюється адміністративними судами, а адміністративну процедуру – з правотворчою і правозастосовною діяльністю органів публічної адміністрації, по-третє, набули розвитку дослідження адміністративно-процесуального статусу учасників адміністративного судочинства та дослідження особливостей реалізації процесуальних прав і обов’язків учасниками адміністративного судочинства, в тому числі сторонами адміністративного процесу.en_US
dc.language.isootheren_US
dc.subjectісторія розвитку наукової думкиen_US
dc.subjectадміністративний процесen_US
dc.subjectадміністративне судочинствоen_US
dc.subjectсторони адміністративного процесуen_US
dc.subjectадміністративна юстиціяen_US
dc.subjecthistory of scientific thought developmenten_US
dc.subjectadministrative processen_US
dc.subjectadministrative justiceen_US
dc.subjectparties to administrative processen_US
dc.titleАдміністративний процес у сучасній доктрині адміністративного права як сфера об’єктивізації статусу сторін судочинстваen_US
dc.title.alternativeAdministrative procedure in the modern doctrine of administrative law as a sphere of objectivization of the status of parties of legal proceedingsen_US
dc.typeArticleen_US
Appears in Collections:Актуальні проблеми адміністративного судочинства

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
2019.pdf
  Restricted Access
335.14 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.

Admin Tools