КОМУНІКАТИВНІ ОСОБЛИВОСТІ АНГЛОМОВНОГО НАУКОВОГО ІНТЕРНЕТ-ДИСКУРСУ

Abstract

В перше термін «дискурс» у лінгвістиці вжив американський учений З.С. Харріс в роботі «Дискурс-аналіз» у 1952 році, який його розумів як текстову реалізацію комунікативного процесу (акту) до якого застосовував дескриптивні методи аналізу речень й зв’язного мовлення. Дискурс у мовознавстві розглядається в чотирьох аспектах: як текст (висловлювання), що занурений в конкретну соціокулькурну ситуацію; як комунікативна ситуація (процес), що поєднує текст з іншими його складовими або як ситуація висловлювання, де поряд з текстом розуміється суб’єкт висловлювання; як система мовлення або тлумачення, що за французькою семіотичною традицією ототожнює дискурс з переважно усним мовленням; як тип дискурсивної практики або комунікативна подія.