ЛІНГВІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОЇ ІНТЕРНЕТ-КОМУНІКАЦІЇ

Abstract

Стаття присвячена аналізу мовностилістичних особливостей Інтернет-комунікації на матеріалі коментарів у соціальних мережах, таких як Instagram, Facebook, та мовностилістичних особливостей чатів в Telegram-каналах. Актуальність дослідження обумовлена зростанням значущості Інтернет-комунікації в сучасному світі, з огляду на те, що більшість сучасного населення, від найменшого до похилого віку використовує чати та соціальні мережі в якості засобів спілкування. Проте, не дивлячись на велику кількість робіт, присвяченій цій тематиці, вивчення сфери функціонування Інтернет-комунікації на сьогоднішній день є неповним, зокрема, недостатньо досліджені лексичні та стилістичні засоби реалізації Інтернет-комунікації. Це зумовлене тим, що сфера Інтернет-комунікації постійно оновлюється, отже, існує необхідність проведення нових системних ґрунтовних досліджень цієї теми. В ході аналізу теоретичних джерел було з’ясовано, що поняття віртуального жанру визначається як типова форма мовленнєвої діяльності в комунікації, опосередкованої каналом зв’язку. Інтернет-комунікація включає в себе такі жанри, як: персональний дискурс: персональні чати в міжособистісному і груповому різновидах, особисті веб-сторінки, особисті веблоги, форуми, особисті електронні листи, соціальні мережі; політичний дискурс: політичні веб-сторінки, політичні веблоги, політичний чат, політичні форуми; юридичний дискурс: веб-сторінки юридичних фірм, форуми юридичної тематики; діловий дискурс: веб-сторінки фірм, ділові електронні листи, Інтернет-магазини; рекламний дискурс: веб-банери, рекламні електронні листи, контекстна реклама, спливаюча реклама; масово-інформаційний дискурс: веб-сторінки мережевих ЗМІ та новинних агентств, списки розсилки; педагогічний дискурс: академічна веб-сторінка (університету, школи та інших освітніх установ), форуми, чати, мультиплікаційні світи освітньої спрямованості. Було з’ясовано, що найбільш ефективним способом скорочення в англомовній Інтернет-комунікації є абревіація, яку було застосовано в 53% прикладів. Наступним за ефективністю способом є усічення, яке представлене 29% проаналізованих прикладів. Телескопія – найменш частотний спосіб усічення – її було використано в 18% прикладів. Аналіз дозволив зробити висновок про те, що сленгізми, неологізми, просторіччя, є ефективними засобами реалізації Інтернет-комунікації, з огляду на те, що вони дозволяють передати яскравість мови користувачів, які спілкуються в коментарях до публікацій, чатах Telegram-каналів, як у повсякденному житті.