НОВЕЛИ ЦИВІЛЬНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ ТА ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ ПРАКТИКИ ЇХ РЕАЛІЗАЦІЇ

Abstract

Конституційна реформа у сфері правосуддя і суміжних інститутів заклала підвалини для досить суттєвих змін цивільного процесуального законодавства. Відповідно до Закону України від 2 червня 2016 р. № 1401-VIII “Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)” це торкнулося і судової юрисдикції, оскільки, на відміну від раніше чинної, нова редакція ч. 3 ст. 124 Конституції України передбачає, що юрисдикція судів поширюється не на будь-які правовідносини, що виникають у державі, а лише на будь-який юридичний спір і кримінальне обвинувачення, хоча у випадках, встановлених законом, суди можуть розглядати також й інші справи. Принципово змінена система судоустрою, що проявилося у припиненні діяльності Вищих спеціалізованих судів, Верховного Суду України і створенні Верховного Суду як найвищого суду в системі судоустрою. Змінився каталог основних засад судочинства, прокуратура втратила функцію представництва інтересів громадян у суді, а надання професійної правничої допомоги перейшло виключно до адвокатури.