ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОКАЗУВАННЯ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

Abstract

У статті проаналізовано питання щодо поняття і структури доказування, концептуальних проблем, пов’язаних із доказуванням у кримінальному процесі. З’ясовано, що доказування як процедура отримання доказів і їх застосування, що має на меті відтворення картини події, яка досліджується, є засобом здобутку цілей кримінального судочинства, що має на меті захист прав і законних інтересів учасників кримінального судочинства, розкриття злочинів і недопустимість покарання невинуватих. Вирішення судом правових конфліктів за межами доказової діяльності унеможливлює реалізацію судової влади. Отже, на думку більшості науковців, інститут доказів і доказування був і залишатиметься однією із засад кримінального процесу. Також з’ясовано, що об’єктивних причин для зміни сформованого в теорії кримінального процесу поняття, за яким доказування – це і є пізнання обставин справи, що визначається в особливій процесуальній формі, немає. Доказування означає пізнавальну діяльність уповноважених суб’єктів і є специфічним юридичним, процесуальним терміном.