Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://library.megu.edu.ua:9443/jspui/handle/123456789/3987
Назва: ТРИНІТАРНИЙ ПІДХІД ДО РОЗУМІННЯ ПРЕДМЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ СУСПІЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ
Інші назви: TRINITARIAN APPROACH TO UNDERSTANDING THE SUBJECT OF RESEARCH IN HUMAN GEOGRAPHY
Автори: Грицевич, В. С.
Grytsevych, V. S.
Ключові слова: суспільна географія
тринітарний підхід
предмет дослідження
геосферна взаємозумовленість
геопросторова мінливість
геоторіальна організованість
класифікація законів
математична суспільна географія
human geography
trinitarian approach
subject of research
geospheric interdependence
geospatial variability
geotorial organization
classification of laws
mathematical human geography
Дата публікації: 2019
Видавництво: Науковий вісник Херсонського державного університету
Бібліографічний опис: Гриневич В. С. Тринітарний підхід до розуміння предмета дослідження суспільної географії / В. С. Гриневич // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Географіяні науки. - 2019. - № 11 . - С. 25-30.
Серія/номер: 014;Географія
Короткий огляд (реферат): Для обґрунтування тринітарного підходу до розуміння предмета дослідження суспільної географії застосовані індуктивний та дедуктивний підходи. У рамках індуктивного підходу у статті обґрунтована доцільність і вивчені особливості формулювання предмету дослідження для вибірки з понад тридцяти кандидатських дисертаційних робіт за спеціальністю «Економічна і соціальна географія». У статі наведені п’ять прикладів із вибірки. Зроблені змістовні висновки про фактичну неунарність предмету дослідження в дисертаціях та необхідність вдосконалення його формулювання. Запропоноване тринітарне розуміння предмету дослідження суспільної географії як єдності трьох компонент: геосферної взаємозумовленості земних явищ, геопросторової мінливості суспільних явищ і геоторіальної організованості суспільства. Ці компоненти загалом відповідають пунктам предмета дослідження в конкретних суспільно-географічних працях і узагальнюють їх. Охарактеризована кожна з компонент предмету дослідженя та розкритий їхній зміст. Окремо розглянута проблема функціонального аспекту в суспільній географії і зроблений висновок про його необхідну присутність у всіх трьох компонентах тринітарного предмету дослідження. У рамках дедуктивного підходу запропоновані та розглянуті три пізнавальні дихотомії: пізнання явища – пізнання суті, позапросторове пізнання – просторове пізнання, якісне пізнання – кількісне пізнання. Показаний тісний зв’язок компонент тринітарного підходу з комбінаціями альтернатив пізнавальних дихотомій, а також закономірності такого зв’язку. Запропонована відповідна класифікація законів та закономірностей суспільної географії на основі тринітарного підходу до розуміння предмету її дослідження. Запропонована структура математичної суспільної географії, яка відповідає тринітарному розумінню предмета дослідження і визначені відповідні математико-географічні моделі. У рамках другого блоку моделей запропоновані класифікації методів центрографії.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://library.megu.edu.ua:9443/jspui/handle/123456789/3987
Розташовується у зібраннях:Теоретичні проблеми суспільної географії

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
2019-269-Текст статті-759-1-10-20191217.pdfТринітарний підхід до розуміння предмета дослідження суспільної географії214.92 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.

Інструменти адміністратора