МАКРОЕКОНОМІЧНІ РИЗИКИ БЮДЖЕТНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ В УМОВАХ КРИЗИ

Abstract

У статті досліджено макроекономічні ризики формування та реалізації бюджетної політики в умовах сучасної кризи, спричиненої пандемією COVID‐19, їх передумови та наслідки для соціально‐економічного розвитку держави. Аналіз державного бюджету на 2021 рік, боргового навантаження та рівня дефіциту, а також прогнозів експертів Міжнародного Валютного Фонду та Світового Банку щодо розвитку глобальної економіки дозволило автору визначити такі основні ризики: інвестиційні, демографічні, міграційні, боргові та централізації розподілу ВВП. Ризики дестабілізації бюджетної системи обумовлені одними з найвищих в історії України обсягами погашення та обслуговування державного боргу, необґрунтованим зростанням соціальних виплат, негативним сальдо зовнішньої торгівлі та несприятливим зовнішнім бізнес‐середовищем для мобілізації до державного бюджету запланованих обсягів надходжень податків і зборів. Значну загрозу становлять боргові ризики та ризики, пов’язані з надмірною централізацією перерозподілу ВВП. Обґрунтовано, що розраховані на основі надміру оптимістичних очікувань щодо зростання реального ВВП в 2021 році показники державного бюджету на 2021 рік при стійкій тенденції їх зниження порівняно з рівнем 2019 року, суттєво послаблюють фінансову безпеку держави. Співвідношення граничного обсягу дефіциту державного бюджету до ВВП в 2021 році на рівні 5,5% та державного боргу – на рівні 58% ВВП підтверджує висновки автора щодо зростання впливу боргових ризиків на бюджетну політику країни. У свою чергу запланований розподіл ВВП через державний бюджет на рівні 24,1% мінімізує стимули для зростання економіки, оскільки питома вага вилучення прибутку до державного бюджету не сприяє залученню інвестицій в економіку та впровадженню інноваційних технологій. Автор сформулював висновки щодо негативного впливу визначених ризиків на бюджетну політику України.