ОМНІКАНАЛЬНІСТЬ ЯК МАРКЕТИНГОВИЙ ІНСТРУМЕНТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ТОРГОВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Abstract

Статтю присвячено дослідженню особливостей омніканальності як специфічної маркетингової стратегії, яка дозволяє сформувати ресурсні, технологічні, інноваційні, партнерські, конкурентні переваги та зайняти стійку конкурентну позицію на ринку та, як свідчить досвід розвинутих країн, є реальним механізмом успішного розвитку торговельних підприємств в умовах цифровізації економіки, змін у споживчій поведінці та зростаючої невизначеності зовнішнього середовища. Розкрито економічну сутність омніканальності як інтегрованої системи каналів продажу. Систематизовано та розширено підходи до її трактування як одного із інструментів управління торговельним процесом, моделі продажу, маркетингової збутової стратегії, засобу інтегрованої комунікації, напряму інтегрованого маркетингу, маркетингового інструменту забезпечення конкурентних переваг. Розглянуто основні тенденції, проблеми та перспективи розвитку омніканальної торгівлі на споживчому ринку. Досліджено поняття моно-, мульти- та омніканальної торгівлі, акцентовано увагу на їхніх відмінностях. Визначено фактори, що сприяють розвитку омніканальних продажів у роздрібній торгівлі. Визначено переваги та ризики запровадження омніканальної стратегії в діяльність вітчизняних торговельних підприємств. Охарактеризовано основні напрями трансформації бізнес-процесів роздрібних компаній і бізнес-моделі офлайн-магазинів за умов впровадження омніканального маркетингу. Визначено перспективи подальших розвідок – дослідження механізму й інструментів формування інформаційно-комунікаційної підтримки процесу управління омніканальним продажем з метою забезпечення зворотного зв’язку в процесах планування, контролю та коригування.