ЗАПРОВАДЖЕННЯ МЕДІАЦІЇ ДЛЯ ВИРІШЕННЯ СІМЕЙНИХ СПОРІВ У ЦИВІЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ УКРАЇНИ: СУДОВА ПРАКТИКА

Abstract

Стаття присвячена вивченню перспектив використання медіації як самостійного способу вирішення сімейних спорів у цивільному процесі в Україні. Висвітлено історію медіації, практику її застосування в зарубіжних країнах. Досліджено ефективність процедури медіації, значення та сутність цього процесу, роль посередника у прийнятті взаємовигідних для конфліктуючих сторін рішення. Були проаналізовані законопроекти у сфері медіації, виявлені їхні недоліки та запропоновані зміни для їх вдосконалення. З’ясовано причини труднощів із впровадженням і перспективи появи цього інституту в цивільному процесі України. У статті висвітлюються завдання процедури посередництва (медіації) в цивільному процесі, порівнюється медіація та судовий порядок вирішення цивільно-правових спорів, зокрема сімейних. Автор робить висновок, що законодавча фіксація інституту медіації забезпечить швидку й економічну ефективність позасудового вирішення спорів, а також надасть можливість вдосконалити та спростити доступ до правосуддя. Зокрема, медіація в цивільному процесі допоможе розвантажити судову систему; запровадження інституту медіації наблизить положення вітчизняного судочинства до європейських стандартів; не менш важливий фактор запровадження інституту медіації в Україні – це те, що він дасть можливість зменшити видатки державного бюджету, розвантажити органи державної виконавчої служби, сприятиме розвитку та просуванню правової культури громадян і стане важливим кроком для формування значно вищого рівня розвитку суспільства. Крім того, визначено головні принципи здійснення медіації в цивільному процесі. Розкрито перспективи впровадження в Україні медіації для вирішення сімейних спорів, окреслено окремі проблеми, які гальмують цей процес, сформульовано пропозиції щодо їх усунення. Проаналізовано прогалини сучасного цивільного процесуального законодавства та наслідки медіативної форми врегулювання спорів. Досліджено судову практику.