СПІВВІДНОШЕННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ ТА МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА

Abstract

У роботі проведено аналіз співвідношення міжнародного гуманітарного права та прав людини, де визначається, що міжнародне гуманітарне право застосовується тільки в разі збройного конфлікту. Також ми наголошуємо, що застосування норм міжнародного гуманітарного права визначається тільки наявністю об’єктивних умов і не залежить від того, як самі сторони, що воюють, кваліфікують ситуацію. Якщо виникає збройний конфлікт між двома або кількома державами, такий конфлікт кваліфікується як міжнародний, навіть у тому разі, якщо сторони, які воюють, не визнають стану війни. У разі міжнародного збройного конфлікту застосовуються чотири Женевські конвенції і Додатковий протокол I. У разі збройного конфлікту не міжнародного характеру, що досяг певного ступеня інтенсивності, застосовується Додатковий протокол II і стаття 3, спільна для чотирьох Женевських конвенцій, які містять комплекс детально розроблених норм. Міжнародне гуманітарне право за своєю природою призначене для застосування в умовах збройного конфлікту, воно не містить загальної обмовки про можливість відступу від зобов’язань щодо низки прав, які могли бути застосовані в разі війни. Права людини застосовуються, в принципі, у будь-який час, тобто як у мирний час, так і під час війни. Більшість міжнародних договорів із прав людини передбачають положення, що дають змогу державам вживати заходів, що передбачають відступ від своїх зобов’язань щодо низки прав у надзвичайних ситуаціях, наприклад під час війни або іншого надзвичайного стану, що несе загрозу життю нації. Отже, здійснення багатьох прав людини можливе лише поза такими надзвичайними ситуаціями. Проте від зобов’язань щодо деяких прав людини не можна відступати за жодних обставин. Їх здійснення ніколи не може бути призупинене. Ці права утворюють так зване незмінне ядро прав людини. У незмінне ядро прав людини, від зобов’язань яких не можна відступати за жодних обставин, не входить ціла низка норм, які передбачаються міжнародним гуманітарним правом і які, отже, будуть застосовані навіть в окремих надзвичайних ситуаціях, виникнення яких саме собою може служити основою для відступу від тих же зобов’язань із прав людини, наприклад, під час війни.