ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ НАЦІОНАЛЬНОГО ТА МІЖНАРОДНОГО ПРАВА В УМОВАХ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ

Abstract

У статті розглянуто теоретичні засади взаємозв’язку національного та міжнародного права в умовах інтеграційних процесів. Визначено особливості взаємодії норм і принципів міжнародного та внутрішньодержавного права, зумовлені потребою чіткого визначення місця міжнародного права в національній системі права та в ієрархії правових джерел, практики їх застосування в разі колізії з нормами внутрішнього права. Увагу акцентовано на значенні міжнародного права для системи джерел національного права, домінування міжнародного права та принципів визнання його пріоритетності. Вихідним під час розгляду зазначеної проблематики визначено те, що національне та міжнародне право взаємопов’язані у своєму походженні й розвитку. Місце міжнародного права в національній правовій системі та його співвідношення з внутрішнім правом розкрито шляхом аналізу традиційних («моністичної» та «дуалістичної») та радикальних («радикального монізму» і «радикального дуалізму», «помірного дуалізму» і «помірного монізму», «стриманого дуалізму» тощо) концепцій. Проаналізовано взаємозв’язок міжнародних правових норм і норм національного законодавства в умовах інтеграційних процесів. Адже в сучасних умовах визнання за нормами міжнародного права домінування порівняно з нормами національного законодавства набуває особливого значення, це пояснюється тим, що праву, як регулятору суспільних відносин в умовах глобалізації світу, належить вагоме значення. Проте таке домінування міжнародного права над національним належить розглядати тільки як певний особливий результат такого впливу глобалізації на національне право. Ефективність правових приписів міжнародного права в механізмі правового регулювання національної правової системи залежить від того, як вони втілені та використовуються юридичною практикою в державі, наскільки досконалими є форми та методи їх об’єктивації в суспільних відносинах. Норми міжнародного права як регулятори суспільних відносин мають загальну цілеспрямованість і визначають перспективи розвитку не тільки права, а й суспільства та сучасної держави в умовах інтеграції.