ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ В УКРАЇНІ: ТЕОРЕТИКО-ПРИКЛАДНІ ЗАСАДИ

Abstract

Монографія присвячена системному аналізу стану призначення покарання в Україні через призму вивчення підходів до фактичної реалізації загальних засад, які мають враховуватися судом під час обрання виду та розміру покарання за конкретний злочин. Здійснено ґрунтовний аналіз поняття, основних ознак загальних засад призначення покарання та стану їх нормативного регулювання; узагальнено підходи зарубіжних держав до законодавчого визначення засад призначення покарання, а також до вирішення проблеми необґрунтованої різниці в покараннях; запропоновано бачення щодо перегляду усталених поглядів стосовно мети покарання, яка має бути визначальною в процесі призначення покарання. Ключове завдання дослідження передбачало формування теоретичних аспектів щодо деталізації меж суддівської дискреції для вирішення питання обрання виду та розміру покарання в межах санкції статті (частини статті) Особливої частини КК. Реалізація цієї мети зумовила необхідність встановлення критеріїв врахування тяжкості злочину, особи винного, обставин, які пом’якшують та які обтяжують покарання як чинників, що мають значення під час призначення покарання, визначення фундаментальних особливостей караності незакінченої злочинної діяльності та розробленні критеріїв призначення покарання за замах на злочин та готування до злочину. Окрему увагу зосереджено на відпрацюванні пропозицій, спрямованих на покращення стану реалізації правового механізму призначення більш м’якого покарання, ніж передбачене законом. За результатами проведеного дослідження запропоновано концептуальні напрями вдосконалення стану призначення покарання в Україні. Розрахована на суддів, науковців, викладачів, докторантів, аспірантів і студентів юридичних вузів та факультетів, усіх, хто має бажання поглибити власні знання у сфері призначення покарання.