Еволюція образу провінції в австрійській літературі XX ст.

Abstract

Австрійське словесне мистецтво ХХ ст. характеризується ґрунтовним осмисленням феномену провінція на основі власного хронотопу з покликанням на доволі розроблену традицію попередників. Насамперед це стосується напряму регіональної літератури (Heimatliteratur), яку в українському літературознавстві перекладають ще як обласницька література, література „рідного кута” або „народне мистецтво”. Залежно від низки чинників, як літературного, так і позалітературного штибу, австрійську регіональну літературу можна поділити на такі стадії розвитку: 1) формування у контексті „гайматкунст”; 2) міжвоєн- ний період і література „крові та землі”; 3) еволюція напряму від регіональної до антирегіональної літератури з 1960‑х рр. Варто підкреслити рецепцію останнього пункту, позаяк цей етап кардинально відрізняється від попередніх у негативному ставленні до об’єкта зображення (назва додатково увиразнює цю спрямованість), проте послуговується аналогічними кліше при деідеалізації провінції.