Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://library.megu.edu.ua:9443/jspui/handle/123456789/6493
Назва: БАЛАНС СВОБОДИ СЛОВА ТА НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ В УМОВАХ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВІЙНИ: КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ
Інші назви: Balance between freedom of speech and national security in the context of information warfare: a constitutional and legal analysis
Автори: Фесан, М. В.
Юрченко, К. В.
Ключові слова: свобода слова
національна безпека
інформаційна війна
конституційно-правовий аналіз
воєнний стан
обмеження конституційних прав
принцип пропорційності
інформаційна безпека
демократична стійкість
міжнародне гуманітарне право
трискладовий тест
цифрова демократія
інформаційний суверенітет
право на інформацію
Дата публікації: 2026
Видавництво: Молодий вчений
Бібліографічний опис: Фесан М. В., Юрченко К. В. Баланс свободи слова та національної безпеки в умовах інформаційної війни: конституційно-правовий аналіз. Молодий вчений, 2026. № 1 (138). С. 135-139.
Короткий огляд (реферат): Наукова стаття присвячена комплексному, системному та багатовимірному аналізу конституційно-правових засад, забезпечення збалансованого співвідношення між базовим правом людини на свободу думки й слова та імперативними потребами національної безпеки в умовах гібридної і повномасштабної збройної агресії. У сучасну глобалізовану інформаційну добу, коли інформація остаточно перетворилася на потужний інструмент впливу, здатний деформувати суспільну свідомість, підривати стабільність державних інституцій, послаблювати соціальну єдність і обороноздатність, питання правового визначення меж свободи вираження набуває принципового значення для збереження демократичного ладу. У статті здійснено глибокий аналіз змісту статті 34 Конституції України в її безпосередньому зв’язку зі статтею 65, яка встановлює межі та умови допустимого обмеження конституційних прав і свобод під час дії правового режиму воєнного стану. Методологічну основу дослідження становить поєднання системно-структурного, порівняльно-правового та формально-юридичного підходів. Це дало змогу всебічно оцінити ефективність чинних механізмів державного регулювання інформаційної сфери та виявити потенційні ризики для функціонування правової держави. У роботі детально проаналізовано роль Європейського суду з прав людини як ключового інструменту перевірки легітимності й пропорційності обмежень свободи вираження поглядів. Йдеться про три критерії: чітку передбачуваність заходу законом, наявність легітимної мети та доведення його необхідності в демократичному суспільстві. Окремо розглянуто інформаційну безпеку як складний об’єкт правового захисту, а також визначено важливу роль держави у протидії дезінформації, маніпулятивним практикам і мові ворожнечі, що становлять загрозу суверенітету. Особливу увагу приділено міжнародно-правовим стандартам, зокрема, положенням Женевської конвенції щодо захисту людської гідності під час збройних конфліктів, а також етичним і правовим аспектам медійного висвітлення воєнних подій.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://library.megu.edu.ua:9443/jspui/handle/123456789/6493
Розташовується у зібраннях:Захист прав і свобод людини

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
2025-6591-Текст статті-6446-1-10-20260318.pdfБаланс свободи слова та національної безпеки в умовах інформаційної війни: конституційно-правовий аналіз251.65 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.

Інструменти адміністратора